Псалом 32. Блаженний, кому гріх прощений

«Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито. Блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить».

Псалом 32 народжується з особистого досвіду Давида, який знав і тяжкість прихованого гріха, і радість Божого прощення. Після свого падіння Давид отримав не те, що заслужив, а те, що Бог дарує грішникові заради Христа: прощення, виправдання і мир.

Прощення гріхів не є нагородою за наші зусилля чи виправлене життя. Це Божий вердикт. Наш гріх був покладений на Христа, а Його праведність зарахована нам. Саме тому апостол Павло цитує слова Давида в Посланні до римлян, показуючи, що шлях спасіння завжди був один: Божа благодать, яку людина приймає вірою.

Проповідь також звертається до розповіді про розслабленого, якому Ісус спочатку говорить: «Відпускаються тобі гріхи». Що важливіше, отримати тілесне зцілення чи прощення? Христос прийшов дати нам значно більше, ніж тимчасове полегшення. Він прийшов примирити грішника з Богом.

Давид закликає нас не приховувати гріх і не тікати від Бога, а приходити до Нього з покаянням і вірою. Бо немає більшого тягаря, ніж провина перед Богом, і немає більшої радості, ніж почути Його слово прощення.

Тому християнин може разом із Давидом радіти:

«Веселіться у Господі і тіштеся, праведні, і співайте із радістю всі щиросерді!»