Стежте за улюбленими подкастами, слухайте офлайн і в авто з CarPlay та Android Auto і завжди продовжуйте з того місця, де зупинилися. Спробуйте безплатно.
Сьогодні поговоримо про українське слово, яке давно вирушило у світову подорож. І це слово — борщ. Ви легко впізнаєте його англійською — borscht, польською — barszcz, німецькою — Borschtsch. Але є цікава мовна деталь. Саме слово «борщ» значно давніше за сучасні національні суперечки про те, чия це страва. Етимологічно воно пов’язане з назвою рослини, яку колись використовували в їжу. Тобто спочатку назва страви була пов’язана не з буряком, як ми звикли думати сьогодні. А далі слово почало подорожувати разом із людьми та культурою. У різних мовах воно пристосувалося до місцевої вимови та написання, але залишилося впізнаваним. І це дуже хороший приклад того, як працюють запозичення. Коли мова бере чуже слово, вона рідко залишає його абсолютно незмінним. Вона підлаштовує його під власну вимову, граматику, правила написання. А саме слово при цьому продовжує нагадувати про культуру, з якою воно прийшло. Тож коли наступного разу почуєте десь «борщ», подумайте про те, що це вже не просто назва української страви. Це український слід в іншій мові.
