Стежте за улюбленими подкастами, слухайте офлайн і в авто з CarPlay та Android Auto і завжди продовжуйте з того місця, де зупинилися. Спробуйте безплатно.
Сьогодні з’ясуємо, чим відрізняються невинність і невинуватість — і чому в суді ці слова краще не плутати. На перший погляд, невинність і невинуватість — майже близнюки. Обидва слова говорять про те, що людина не винна. Але між ними є важлива різниця. Невинуватість — слово насамперед юридичне. Воно означає відсутність вини у скоєнні злочину, правопорушення чи проступку. Тому кажемо: презумпція невинуватості, довести свою невинуватість, юридична невинуватість. Наприклад: «Обвинувачений довів свою невинуватість у скоєнні злочину». А невинність — поняття значно ширше. Це моральна чистота, безгрішність, відсутність життєвого досвіду, а в певних контекстах — цнотливість. Тому можемо сказати: невинність дитини, невинність погляду, втратити невинність. І ось тут маємо дуже красивий приклад того, як два споріднені слова можуть розповідати про зовсім різні речі. Людина може довести свою невинуватість у злочині, але водночас втратити душевну невинність, зіткнувшись із суворою реальністю. Тож якщо говоримо мовою права — згадуємо невинуватість. Якщо йдеться про моральну чистоту, безпосередність чи відсутність життєвого досвіду — невинність. І запам’ятаймо просту підказку: невинуватість — про вину; невинність — про душу.
