Стежте за улюбленими подкастами, слухайте офлайн і в авто з CarPlay та Android Auto і завжди продовжуйте з того місця, де зупинилися. Спробуйте безплатно.
Сьогодні поговоримо про поїзди й біблійні сюжети — і розберемо два слова, навколо яких виникає чимало мовних суперечок. Почнімо із залізниці. Часом можна почути: «Не кажіть поїзд, правильно — потяг. Бо поїзд — це чужомовна калька». А ось і ні. Поїзд — цілком українське слово, ще й праслов’янського походження. Більше того, саме поїзд є основним терміном у сучасних документах транспортної галузі. А потяг? Це теж нормативне українське слово. І воно має щонайменше два значення. Перше — прагнення, внутрішня потреба. Наприклад: «Потяг до знань». А друге — поїзд, тобто транспортний засіб. Тому абсолютно нормально сказати: швидкісний поїзд, пасажирський поїзд, порожній потяг. Обидва слова нормативні. Тож не треба сварити поїзд і насильно відправляти його з української мови. А тепер — інша мовна суперечка. Біблейський чи біблійний? Правильно — біблійний. Кажемо: біблійний сюжет, біблійний пророк, біблійна мудрість. Чому саме так? В українській мові є модель творення прикметників із компонентом -ійний. Порівняйте: емоція — емоційний, традиція — традиційний, сесія — сесійний, фракція — фракційний. Тож Біблія — біблійний. Форма «біблейський» з’явилася під чужомовним впливом, тому в нормативній українській літературній мові надаємо перевагу біблійний. Отже, сьогодні маємо два маленькі мовні уроки. Поїзд — не чужомовна калька. Потяг — теж правильне слово. І не біблейський, а біблійний. Іноді, щоб добре говорити українською, важливо не тільки знати правила, а й не створювати собі зайвих заборон там, де їх немає.
