Піти на глибину. Частина 32. Єпископ Микола Петро Лучок ОР. Сопричастя як Богопізнання

Сопричастя як Богопізнання Сопричастя як прагнення глибини серця. Піти на глибину. Частина 32. Єпископ Микола Петро Лучок ОР.

Цитати:

Християнська спільнота полягає на тому, що це люди – які збираються в Ім’я Ісуса, навколо Ісуса.

Якщо йдеться про християнство, то це – зустріч з Ісусом у стосунках з іншою людиною.

Це – спільнота.

Християнства без сопричастя не існує.

Християнства без Ісуса не існує.

Якщо посеред нас нема Ісуса – то це вже не християнство.

Чи є Ісус Христос у певному дійстві? Чи переживають люди, з якими спілкуюся Його присутність?

Сопричастя – дорога, до якої веде нас Ісус.

Якщо Ісус посеред нас – то буде вести нас до щораз глибших стосунків. Вони вписано як і в стосунку в Бозі: вони дуже прості, глибокі, відвертрі, наповнені любов’ю.

Якщо ми маємо стосунок з Ісусом, то Він, і Його Дух Святий веде нас до щораз глибшого стосунку - до сопричастя.

Божий задум який? Наповнити мене любов’ю, і щою я любив, дарував себе, служив іншим.

Сопричастя до якого веде нас Ісус: сопричастя з Особами – це містерум. Ісус веде нас до Отця.

Прагнення людини у глибині свого серця – пізнати Отця. У Його очах, Його лику бачу свою цінність.

Синод говорить: повернутися до своїх коренів, почати слухати що говорить Дух до Церкви, що говорить Дух до нас. А це вимагає часу, уважності, посвяти.

Природа Церкви – слухати.

Кого слухаю?

Якщо Церква не повернеться до своїх духовних коренів, до містичного життя, вона розпадеться як структура, яка будує на правилах моральних, яка прагне ввігнати в рамки, де нема духа сопричастя, духа спільноти.

Що сьогодні Ісус говорить до нас?

Невід’ємна частина духовної зрілості – людина відкриває себе цінна особистість: настільки цінна, що вона не боїться бути відкинутою, не боїться бути незрозумілою рештою суспільства, як це було у житті Ісуса.

Інший важливий аспект у сопричасті: досвідчую себе частиною організму. Ми, втілені через хрещення в Ісуса, стаємо Його Тілом. А це значить, що ми – один організм.

Ми і служимо один одному, і вимагаємо один від одного– маємо право один на одного. Ми стаємо частиною один одного

Що далі, коли ми є спільнотою?

Починаємо досвідчувати, що нас з’єднує один Дух і ми стаємо одним тілом, і нам залежить один на одному.

Сопричастя спільноти, як одного будинку.

Коли приймаємо Ісуса – там розпізнається місія.

Однак якщо нема спільноти і сопричастя – до чого кличемо інших?

Бути частиною організму – це теж відповідальність.

Етапи стосунків з Ісусом

Спільнота з Ісусом базується на учнівстві.

Стосунок з Ісусом, як з Наставником

Спільне служіння: Ісус мене кличе служити, має бути аспект спільного служіння.

Ми перестали бути вимогливими – Ісус вимогливий!

Після спільного служіння – дружба.

Коли ми стаємо друзями, як одне тіло, як один організм, нам хочеться віддавати життя один за одного.

Дружба може переродитися у родину: родинність з Ісусом та християнській спільноті. Щоб всі були одно: містична єдність

Хто для вас Ісус?

Пропозиція від єпископа: віднайти себе – який рівень сопричастя досвідчуєте у організмі, яким є Тіло Ісуса Христа. Запрошуємо до коментування!

Ти хочеш піти за Ісусом і віддати життя за цей стосунок?

Рекомендовано до прочитання

15 розділ Євангелія від Йоана

7 розділ Євангелія від Матея

6 розділ Євангелія від Йоана