Луки 15. Радість Неба за одного грішника

У цій проповіді на основі 15 розділу Євангелія від Луки пастор Андрій розглядає притчі про загублену вівцю та загублену драхму. Кого Христос називає загубленими? Як Добрий Пастир шукає своїх овець? Чому на небі радіють за одного грішника, який кається?

Проповідь нагадує, що всі люди за своєю природою є загубленими, але Христос прийшов шукати й спасати кожного без винятку. Через Своє Євангеліє, Хрищення, Таїнства та події нашого життя Він невтомно кличе нас до Себе. Особливу втіху тут знайдуть ті, хто вважає себе недостойними Божої милості, адже Ісус не відштовхує грішників, а приймає їх з радістю.

Це проповідь про безмежну Божу благодать, вірність Христа та невичерпну радість Неба, коли загублена людина знаходиться і повертається до свого Спасителя.