Ефесян 3:14–21. Пізнати любов, яка перевищує знання.

У Посланні до ефесян апостол Павло молиться, щоб християни зміцнювалися у внутрішній людині, щоб Христос через віру жив у їхніх серцях і щоб вони дедалі глибше пізнавали Його любов.

Але на чому тримається наша віра, коли зникають радісні почуття, коли ми бачимо власний гріх, переживаємо смуток або нам здається, що Бог далеко? Віра не може спиратися на наші відчуття. Її основою залишається Боже Слово, Євангеліє, прощення гріхів і Божі обітниці у Христі. 

Апостол Павло говорить про Христову любов, у якій християнин має бути закорінений і оснований. Її ширина охоплює грішників, її довжина сягає від вічності до вічності, її висота доходить до небес, а її глибина веде до самого Божого серця. Це любов, яку ми покликані пізнавати все життя, але яка водночас перевищує всяке знання.